Re: цензії
-
13.12.2010|Ігор МочкоданПримхи зворотної сторони
-
09.12.2010|Альбін Цирик, ЧернівціКентаври із Процюковими обличчями…
-
03.12.2010|БуквоїдВано Крюґер: З прози читаю лише метрів, а не міліметрів
-
29.11.2010|Євген БаранІгри в літературу як ігри в мізантропів
-
27.11.2010|БуквоїдВасиль Карп’юк: Мені дуже сподобався «Бетмен Сагайдачний» Олександра Кабанова
-
24.11.2010|БуквоїдАндрій Любка: «Рекомендую почитати «Інший світ» поляка Герлінґа-Ґрудзінського»
-
22.11.2010|БуквоїдПавло Коробчук: «Останні роки читаю менше, але влучніше»
-
19.11.2010|Марія ШуньСвіжак т.зв. рецензії від Ігора Бондара-Терещенка на Антологію Авторського Зарубіжжя Василя Ґабора
-
17.11.2010|БуквоїдТарас Малкович: Книги невідомих мені авторів обираю за назвою
-
16.11.2010|Ніна ГерасименкоЄретичка Марина Гримич
Видавничі новинки
-
Тарас Прохасько. «БотакЄ»
Проза | Буквоїд
-
«Архів Розстріляного Відродження»
Історія/Культура | Буквоїд
-
Михайло Григорів. «Зелена квітка тиші»
Поезія | Буквоїд
-
Іван Андрусяк. «Кабан дикий – хвіст великий…»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Раїса Лиша. «Зірнула зірниця»
Поезія | Буквоїд
-
Андрій Бачинський. «Неймовірні пригоди Остапа і Даринки»
Дитяча книга | Буквоїд
-
Сергій Грабар. «Метаморфози»
Книги | Буквоїд
-
Тетяна Дугельна. «І створив жінку...»
Психологія/Філософія | Буквоїд
-
Марія Ряполова. «Бурецвіт»
Фантастика | Буквоїд
-
Назар Крук «Мисливці»
Детектив/Трілер | Буквоїд
Літературний дайджест
Олександр Ірванець. А калина — не верба
-
Рослина–символ: красиве і ледь–ледь корисне.
Калина (Viburnum opulus, родина жимолостевих) — це справді не верба, як співається у відомій пісні. Бо на вербі хоч би зрідка груші родять. А на калині тільки цвіт і червоні кетяги ягід. З яких теж особливого пожитку нема. Хіба від застуди та від підвищеного тиску. Втім про це буде нижче.
Тому й цікаво, чому не вишня, не яблуня, не горіх який–небудь волоський чи ліщиновий зробився пісенним символом нашого краю й народу? А це невелике дерево, що росте собі спокійно чи на краю городу, чи й дико в лузі або на узліссі? Чим воно заслужило на таку до себе любов і повагу?
Мабуть, калина й справді насамперед символ. Цвіт калини заколола собі в коси дівчина з пісні «Черемшина». І в тому ж таки тексті калина «мов до шлюбу вбралася». Зачарованість дівочою вродою, романтичність цнотливої, незайманої краси — це, певно, і є головним у феномені калини в українській народній творчості. Одразу ж пригадується і відома казка про калинову сопілку: душа вбитої дівчини вселяється у кущ калини, й коли з нього вирізати сопілку, то вона промовляє людським голосом. Сюжет цей багато разів експлуатувався сучасними письменниками — варто пригадати хоча б однойменний твір Оксани Забужко. Калина — символ не просто України, а передусім її жіночого начала.
«А ми ж тую червону калину піднімемо, а ми ж нашу славну Україну, гей–гей, розвеселимо!» — співали галицькі січові стрільці дев’ять десятиліть тому. Якщо калину потрібно підняти, значить, вона «похилилася» з подальшою римою «зажурилася». Українську долю в усі віки важко було назвати веселою, так само і калина не видається оптимістичною, життєрадісною рослиною. Самотньо росте собі, нікому не заважаючи, і нібито не привертаючи надмірної до себе уваги.
А вже словосполучення «розтоптати калину» має пряме побутово–еротичне значення, яке коментарів не потребує. Роздавлені рубінові ягоди, збезчещена цнота — ця візуальна подібність безперечно також зіграла роль у творенні потужної символіки калини у свідомості українця. Ось і заколювали дівчата собі в коси ніжні білі квіти навесні.
Тим часом у прикладному щоденному житті калина використовувалась і використовується як засіб від застуди і як потужний засіб зниження тиску. Зеренця її плодів мають форму сердечка (ще один аргумент на користь символічності) і, розжовані, подрібнені в сухому вигляді чи заварені окропом, ці зерна знижують тиск крові в судинах. А підвищений тиск асоціюється у свідомості зі збудженням, активністю, з боротьбою, передусім фізичною. Тож, можливо, калина чаїть у собі шлях до загальнонаціонального примирення: дати по жмені подрібнених зеренець кожному з кандидатів на високу державну посаду, а також лідерам партій, і рядовим їхнім членам, і просто суспільно–активним громадянам. Дивись, охололи б дискусії, припинилися б сварки та взаємні звинувачення!.. Гарячі голови повернули б собі здатність мислити тверезо, та й знайшли б якесь рішення, котре влаштувало б усіх? Скажете, в нашій країні це неможливо? На жаль, так. Але ж підказка лежить на поверхні уже багато віків: усім пожувати калини!
Німеччина за один із державних символів узяла потужний дуб — його зображення, зокрема, можна було бачити на валюті ФРН, німецьких марках. Пізніше воно перекочувало й на монети євро, що їх карбують німці. Держава Канада знана на увесь світ червоним кленовим листком із візерунчастими гострими краями. При бажанні — можна пригадати інші рослини–символи: ліванський кедр, наприклад. Або японську сакуру. Тож і наша калина в цьому ряду особливо не виділяється. А коли й виділяється, то у кращий бік: ніжна, тендітна, гарна й миролюбна рослина. Не кропива яка–небудь. Не ліана й не банан із ананасом. Усього лиш калина. Втілена скромність і гідність. Своя, питома, рідна.
От тільки чому наші північно–східні сусіди в одній зі своїх популярних співанок згадують якийсь незрозумілий гібрид під назвою «калінка–малінка»? Це в них що, від Мічуріна така ботанічна спадщина залишилася?
Олександр Ірванець
Додаткові матеріали
- «Київська барикада». День другий
- «Київська Барикада». День перший
- Олександр Ірванець: «Стой, хто ідьот?». Кілька слів про країну Вахтерію
- Олександр Ірванець: Вуса в глибині душі
- Між Варшавою і Нью-Йорком
- Олександр Ірванець: «Після БуБаБу в українській поезії стало можливим писати все»
- Ірванець Олександр
- Олександр Ірванець у Тернополі
- Олександр Ірванець у Івано-Франківську
- Уладзімір Арлов та Олександр Ірванець у книгарні «Є»
- Уладзімір Арлов та Олександр Ірванець у книгарні «Є»
- Спільний вечір Олександра Ірванця і Олександра Бойченка
Коментарі
Останні події
-
13.12.2010|10:27Соціальна акція «Даруй радість – даруй життя!»
-
13.12.2010|10:02Вечорниці на Андрія у «Музеї Івана Гончара»
-
11.12.2010|21:12Клуб дитячих письменників у клубі «Грані здоров’я»
-
11.12.2010|20:17Невідомий Кокотюха. Архівні фото. Ч.1
-
11.12.2010|09:05«ботакЄ» у книгарні «Є»
-
10.12.2010|22:06Бі-Бі-Сі визначило найкращу книжку року. ФОТОРЕПОРТАЖ
-
10.12.2010|17:16Лю Сяобо випустить книгу віршів у США
-
10.12.2010|15:46Тарас Прохасько презентував львівській публіці «БотакЄ»
-
10.12.2010|15:26«Ворошиловград» Жадана – книга року Бі-Бі-Сі
-
10.12.2010|14:52Розпочинає свою роботу клуб LeoПолтвіс