Re: цензії
-
25.02.2011|БуквоїдДмитро Чекалкін: «При виборі книги орієнтуюся на улюблених авторів»
-
24.02.2011|Катерина ІсаєнкоЩе одна спроба спасіння світу
-
23.02.2011|Ганна Яновська, ХарківТой, хто стоїть у дверях
-
23.02.2011|БуквоїдСвітлана Пиркало: «Записки українського самашедшого» - не прозовий дебют, а дебют полеміста чи соціального коментатора
-
22.02.2011|Ігор МочкоданНеобхідність подорожі
-
21.02.2011|БуквоїдЮрій Андрухович: Раджу обов’язково прочитати «Ґоттланд» Маріуша Щиґела
-
20.02.2011|Богдан Пастух, ЛьвівТраєкторія вгору від Ліни Костенко
-
17.02.2011|Євген БаранЗаїжджена пісня Оксани Пухонської
-
15.02.2011|Яр ЛевчукПостнеогедонізм (найгірший учень Епікура) або Підліткова поезія
-
12.02.2011|Сандра МостФеномен «Записок українського самашедшего» Ліни Костенко: національна психотерапія
Видавничі новинки
-
Шахрайські пригоди від Макса Кідрука
Книги | Буквоїд
-
Постколоніальний синдром. Спостереження
Книги | Буквоїд
-
Віта Сусак. «Українські мистці Парижа. 1900—1939»
Історія/Культура | Буквоїд
-
«Українська Гельсінська спілка»
Історія/Культура | Буквоїд
-
Кохання з першого погляду
Книги | Буквоїд
-
Микита Михалков. Публічна сповідь
Мемуари/Біографії | Буквоїд
-
Мерилін Монро без макіяжу
Мемуари/Біографії | Буквоїд
-
Ксенія Собчак класифікувала лохів
Книги | Буквоїд
-
Lady Gaga: вражаюча правда про життя
Мемуари/Біографії | Буквоїд
-
Cвітлана Йовенко. «Любов і смерть»
Поезія | Буквоїд
Re:цензії
«Той, що вміє бути самотнім...»
-
Степан Процюк. Аналіз крові. – К.: Грані-Т, 2010. – 144 с. (Серія «De profundis»)
2010 рік починається у нас химерно: вже не кажу за політичні обриси і перспективи, які грозять випхати українство на безлюдний острів. Ось тільки проблєма, – того острова катма найти. В літературі все йде своєю чергою, і думаю, попри всі негаразди суспільно-політичного характеру, йде все краще і краще. І думаю, має рацію Юрій Андрухович у передноворічному інтерв’ю журналові «Главред», стверджуючи, що 2010 рік буде кращим за попередні...
Цьому свідченням і нова книга есеїстики Степана Процюка. Він не звертає уваги на всі балачки навколо його імені і творів, і мов той ратай, кладе скибу за скибою, не чекаючи прогнозів, а сподіваючись на добрий урожай.
«Аналіз крові», так колись називався вірш, в однойменному поетичниму циклі Процюкової збірки «Апологетика на світанку» (1995). Це повернення до себе колишнього ще раз переконує мене в тому, що світоглядно і творчо Процюк сформований вже в середині 90-х. Інша справа, що роки додали не так новизни естетичної , як житейської мудрости і розважливости. Зрештою, вони згармоніювали внутрішній світ Степана Процюка, виховавши у ньому письменника. Саме так, Процюк виховав себе сам як літератор. Можна сперечатися або не звертати уваги на його світи, але вони, ці світи, існують, і в них живе Степан Процюк. Це не вигадані світи, позахмарні величини. Це терпкі, щоденні роздуми, з яких Процюк виходить не так сильнішим, як врівноваженішим. А можливо, його врівноваженість і є його силою.
Процюк не боїться говорити про свої комплекси. Але не багатьом вдається із своїх комплексів створити літературу. А створивши, він вже переміг, бо є тим письменником, який давно вже не старається нікому сподобатися, але як чиста і наївна дитина (образ Білого Хлопчика не випадковий у естетиці Процюка), прагне допомогти змінитися іншим, оскільки сам зазнав благотворних змін через і завдяки літературі.
Процюк у своїх есеях говорить про Людину в контексті вічної боротьби за неї і в ній. Цим він завжди привертатиме увагу, навіть якщо нам чужа його стилістика. Він ставить ті ж самі запитання, що в російській літературі ставив Достоєвський, в італійській Моравіа. Процюк є письменником-моралістом, але не декларативним, а світоглядним і естетичним. Процюк не пише творів у чистому вигляді, він переосмислює ті суспільно-естетичні ідеї, які роблять світ кращим, аніж він є.
Просто треба звернути увагу на сюжети прозових творів Процюка, аби зрозуміти, що він прагне сказати. Там немає літературного і психічного збоченьства , в яке, на жаль, вироджується проза Олеся Ульяненка, там немає статево-ґенітальних копирсань, чим зловживає сучасна літературна молодіж, там відсутнє стилістичне самолюбування, – там є велике бажання згармоніювати світ національний, естетичний, витворивши універсальний ключ битія.
Есеїстика – ця «монтенівська» пастка для лінивців і дурнів, у Процюка набуває форми самотнього трибуна, який виступає не на мітингах, а насаперед не допускає навіть права розчаруватися самому. Інколи мені шкода, що Процюкові бракує твердости переконань його покійного батька (той за десять днів до смерти просив посадити його в машину і повезти в село для аґітації за український вибір: 20 людей я заґітую, – твердив старий Василь Процюк). У той же час я розумію, що форма переконання Степана Процюка і твердість його переконань дещо інша: вона розрахована не на межові ситуації вибору, а на постійне працювання над собою.
«Аналіз крові» Степана Процюка, попри його «літературний психоаналіз» і засилля літературних доль, алюзій, ретроспектив, порівнянь, – є книгою-провідником у внутрішньому бажанні Людини до очищення і оновлення. Все одно це книга світла, навіть якщо наш «аналіз крови» викликає застереження...
Додаткові матеріали
- Процюк Степан
- Степан Процюк: «Власний досвід неврозу»
- Процюк і порожнеча
- Степан Процюк: «Читайте все, що хочете читати після перших десяти сторінок»
- «Тотем» Степана Процюка азербайджанською
- Cтепан Процюк. «Аналіз крові»
- Сергій Грабар і Степан Процюк презентували у Черкасах свої нові книжки
Коментарі
Останні події
-
25.02.2011|14:59Львівські пейзажі покажуть у Києві
-
25.02.2011|13:59«Просто Неба» у «Місті навиворіт»
-
25.02.2011|12:44Весняний книжковий ярмарок збере 50 українських зірок музики, кіно й телебачення
-
25.02.2011|08:45Умберто Еко: Берлусконі схожий на Гітлера
-
25.02.2011|08:11Виставка Олександра Дубовика в Художньому музеї
-
25.02.2011|07:34Володимир Яворівський закриває Спілку письменників
-
24.02.2011|22:37Невідомий Ульяненко. Архівні фото
-
24.02.2011|21:45Листування Оксани Забужко і Юрія Шевельова стало надбанням громадськості
-
24.02.2011|19:05«Українська дитяча класика» викликала дискусію про адаптацію
-
24.02.2011|18:48В Черкасах відкриється мультимедійна виставка Івана Гончара
а не для критиків